«Рідна мова-наша зброя і наш оберіг»

(до Міжнародного дня рідної мови)

мовні цікавинки

Мова — це не просто слова.

Це наша пам’ять, сила й коріння.

Бережімо її, щоб вона жила вічно —

гордо, чисто й по-українськи. 

     Без мови немає народу: правда, яку не всі хочуть чути. Мову можуть заборонити, але її неможливо вбити: історія сили рідного слова.

           Рідна мова — це не просто засіб спілкування. Це пам’ять поколінь, код нації і невидимий міст між минулим та майбутнім. Саме через мову передаються традиції, пісні, молитви, казки й навіть характер народу.

Кілька цікавих фактів про мову:

Міжнародний день рідної мови відзначають щороку 21 лютого. Його започаткувала ЮНЕСКО у 1999 році, щоб підтримати мовне різноманіття та зберегти мови, що зникають.

У світі існує близько 7000 мов, але щороку зникає кілька десятків. Разом із мовою зникає унікальний спосіб мислення, історія і культура.

Українська мова входить до числа наймилозвучніших мов світу. За легендою, у Парижі в XIX столітті вона посіла друге місце після італійської за мелодійністю.

Перші письмові пам’ятки української мови з’явилися ще у XI–XII століттях, а вже у 1798 році Іван Котляревський видав “Енеїду” — перший твір нової української літературної мови.

Чому рідна мова така важлива

Мова формує мислення. Людина думає словами, які чула з дитинства. Саме тому рідна мова впливає на характер, гумор, емоції та навіть спосіб сприйняття світу.

Через мову народ зберігає себе. Вона переживає війни, заборони, кордони і навіть еміграцію. Українська мова століттями витримувала заборони — від Валуєвського циркуляру 1863 року до Емського указу 1876 року, але не зникла. Бо жила в піснях, у колискових, у родинах.

Мова — це дім, який завжди з тобою

Навіть коли люди змінюють країни, мова залишається з ними. Вона звучить у спогадах, у маминому голосі, у дитячих казках.

Рідна мова — це місце, де людина відчуває себе собою.

     Ставківська бібліотека-філія запрошує переглянути виставку до Міжнародного дня мови,де представлено скарби українського слова: від рідкісних словників до сучасних видань ,що розкривають красу та силу нашої рідної мови. 

Мова не зникає раптово. Вона стихає тоді, коли люди перестають нею говорити.

Тому кожне українське слово — це маленький внесок у майбутнє культури.

Говорити рідною мовою — це не обов’язок. Це привілей.

Це можливість відчувати себе частиною історії, яка триває просто зараз.