«Оленівка:спогади і біль»

Інформаційна локація

   Сьогодні, 28 липня 2026 року, відзначають  - День вшанування пам'яті Захисників і Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб ,які були страчені, закатовані або загинули в полоні.

    Дату встановлено Верховною Радою на згадку про четверті роковини страшного теракту в Оленівці ( в ніч із 28 на 29 липня 2022), де росіяни цинічно підірвали барак із полоненими оборонцями "Азовсталі".

   “Під час вибуху, який пролунав на території колишньої виправної колонії у смт Оленівка на тимчасово окупованій території Донецької області, була знищена будівля, де утримували українських військовополонених. За непідтвердженими даними, загинуло понад 53 українських Захисників. За даними Офісу генпрокурора України, поранень зазнали 130 людей. Серед утримуваних були, зокрема, захисники “Азовсталі”, – йдеться в пояснювальній записці.

      Цей день — про невимовний біль, про зламані життя, але водночас про незламність духу тих, хто пройшов крізь пекло російського полону і тортур, та тих, хто звідти вже не повернувся.

Схиляємо голови перед світлою пам’яттю кожного воїна, кожного добровольця та кожного цивільного, чиє життя підступно та жорстоко відібрав ворог.

Пам’ятаємо ціну нашої свободи.

Пам’ятаємо кожного й кожну.

Вічна шана і світла пам’ять полеглим.

Молимося за тих, хто досі перебуває в полоні, та чекаємо їх дома.

Пам’ятаємо. Молимося. Не пробачимо.

 

                       Нові книги-

                                нові знайомства-

                                                    нові друзі.

   Що може бути краще, ніж запах свіжодрукованих сторінок та передчуття нової захопливої історії?

   Бібліотечний фонд Ставківської  бібліотеки-філії  за кошти виділені з місцевого бюджету поповнився на 21 примірник якісною, сучасною та актуальною літературою українською мовою.

    Нові надходження від провідних авторів: Ярини Вовк,Ольги Селіти, Дари Корній, Ніни Фіалко , Світлани Талан, Надії Гуменюк та ін..

    Актуальна  українська проза та поезія, найкращі зразки сучасної дитячої літератури та підліткові бестселери, книги патріотичного спрямування .

   Тож запрошую всіх поціновувачів книги завітати  до бібліотеки і ознайомитися з новими цікавими надходженнями.

«Моя єдина Україна»

(до дня Української Державності )

15 липня в Україні відзначають День Української Державності.

    Це свято є нагадуванням про історію державотворення нашої країни, від Русі до наших днів. Воно є важливим для визнання історичної спадщини та культурної ідентичності України. Воно відзначається разом з Днем хрещення Київської Русі-України князем Володимиром, що стало важливим етапом у формуванні української державності та культури, її цивілізаційним вибором.

    Втіленням державності є воля до самовизначення, історичний досвід народу та його менталітет. Знання історії нашого державотворення на всіх надскладних його етапах  є переконливим запобіжником проти маніпуляцій  історичними фактами в умовах нинішньої війни з рф. Ворог активно використовує не тільки зброю, а й всілякі ісинуації про єдиний народ і Україну, яка є штучною державою.  Мужність і звитяга всіх, хто сьогодні боронить Україну -   запорука того, що ця війна не тільки за наше майбутнє, а й за наше правдиве минуле та  ідентичність. 

   Сьогодні, коли Україна знову боронить свою незалежність, особливо важливо пам'ятати про історичну тяглість. Знання минулого допомагає нам краще зрозуміти сучасність, усвідомити цінність свободи й незалежності та відчути відповідальність за майбутнє країни.

   До дня Української Державності у Ставківській бібліотеці-філії для користувачів підготовлена виставка-дослідження "Моя єдина Україна", вона розкриває події, які лягли в історію створення та встановлення української державності та висвітлює діяльність її видатних творців.

 «Олег Сенцов – символ незламності»

(50 років з дня народження Олега Сенцова-кінорежисер,сценарист,письменник,громадський активіст,військовослужбовець ЗСУ, провів 5 років у російській в'язниці)

   Майбутній кінорежисер Олег Геннадійович Сенцов народився 13 липня 1976-го року в Сімферополі, у сім’ї, де цінували прості,але міцні цінності. Його дитинство минуло в атмосфері кримського тепла, де море та сонце формували його мрійливу натуру.

   Про батьків Олега відомо небагато, але він сам згадував, що родина була його опорою в юності. Хлопець ріс допитливим, із любов’ю до комп’ютерних ігор і літератури, що згодом вплинуло на його творчість. У 1990-х він навчався в Київському національному економічному університеті, але економіка не захопила його серце так, як мистецтво та кіно. Уже тоді Олег відчував, що його покликання – розповідати історії, які змінюють світогляд.

     Перш ніж стати відомим режисером, Олег Сенцов прославився в іншій сфері – кіберспорті. У Сімферополі він заснував комп’ютерний клуб, де збирав молодь для турнірів із популярних ігор. Цей досвід навчив його працювати в команді та мислити нестандартно. У 2008 році він заснував кінокомпанію «Край Кінема» і почав працювати над своїм першим повнометражним фільмом.

   У 2011 році світ побачив його дебютну стрічку «Геймер», яка розповідає про юного кіберспортсмена з провінції. Фільм, знятий із мінімальним бюджетом, отримав визнання на міжнародних фестивалях, зокрема в Роттердамі, і став проривом для Сенцова як режисера.

   Десять років він існує не лише в людському вимірі, а й у світі символів. Сенцов – колишній бранець кремля, засуджений на 20 років. П'ять із них він провів у російських в'язницях. А ще витримав 145 діб голодування, перш ніж у вересні 2019-го повернувся в Україну після обміну.

  П'ять років з моменту виходу з російської колонії суворого режиму Олег намагається зламати інерцію бренду "Сенцов", дивідендів від використання якого йому вистачило би до кінця життя.

  Найменше він хоче бути символом. Будь-чого. Незламності. Опору. Усього хорошого проти усього поганого.

    Найменше він хоче відповідати чиїмсь очікуванням.

   Його наступні проєкти, такі як «Номери» (2019) і «Носоріг» (2021), показали його талант розкривати складні людські історії через призму соціальних і політичних реалій. «Носоріг», кримінальна драма про 1990-ті, отримав нагороди на міжнародних кінофестивалях, а Сенцов довів, що може створювати потужне кіно навіть у найскладніших умовах.

   Паралельно Олег розвивався як письменник. Його книги, зокрема «Хроніка одного голодування» та «Маркетер», написані в ув’язненні, стали літературними подіями. Вони розкривають його внутрішній світ, боротьбу та думки про свободу.

У 2016 році Сенцов отримав Національну премію України імені Тараса Шевченка за свою творчість, а в 2018 році – премію Сахарова за свободу думки від Європарламенту, що підкреслило його вплив як митця та активіста.

Олег Сенцов – це більше, ніж режисер чи письменник. Він – символ незламності, який своїм життям довів, що мистецтво та боротьба можуть іти пліч-о-пліч. Від кримських комп’ютерних клубів до голлівудських фестивальних зал, від російських тюрем до фронтових окопів – його історія надихає мільйони.

Сенцов продовжує творити й захищати Україну, залишаючись вірним своїм принципам і рідній землі. Його голос, чи то через кіно, книги, чи автомат, звучить як гімн свободі.