«Голоси Бабиного Яру»

(до дня пам’яті трагедії Бабиного Яру)

Інформаційна хвилина пам’яті

   Є місця, які назавжди залишаються свідками людського болю. Одне з них — Бабин Яр у Києві.

   29–30 вересня 1941 року нацисти здійснили там масовий розстріл євреїв — мешканців Києва. За два дні було вбито 33 771 людину. Масові вбивства у Бабиному Яру тривали й надалі протягом нацистської окупації Києва у 1941–1943 роках. Жертвами стали також роми, військовополонені, українські націоналісти, підпільники, в’язні Сирецького табору та інші цивільні.

«Голоси Бабиного Яру» — це голоси тих, кого вже немає.

Це голоси дітей, матерів, батьків, літніх людей — звичайних мешканців Києва, чиє життя було знищене лише через їхнє походження, переконання або приналежність до певної групи.

Бабин Яр став одним із символів Голокосту та нацистської політики масового знищення людей. Бабин Яр — це не лише сторінка минулого. Це символ пам’яті, людської гідності та відповідальності перед майбутніми поколіннями. Сьогодні ми згадуємо загиблих не як безлику статистику, а як людей із власними іменами, родинами, мріями та життями.

Пам’ятати — означає не дозволити трагедії стати забутою.

Нехай мовчання сьогодні буде нашою молитвою за невинних.

Нехай пам’ять про Бабин Яр нагадує кожному поколінню про цінність людського життя, про небезпеку ненависті та про відповідальність за збереження миру.

Вічна пам’ять жертвам Бабиного Яру.