пʼятниця, 3 липня 2020 р.

Звичаї та традиції дня Івана Купала

  ( інформхвилинка )

Івана Купала — традиційне східнослов’янське свято, присвячене літньому сонцестоянню, відзначають 7 липня. Хоч Івана Купала має язичницьке коріння, воно збігається з християнським святом Різдва Івана Предтечі і його сучасна назва походить від церковного імені Івана Хрестителя. Історія свята дуже неоднозначна та суперечлива, тому пропонуємо вашій увазі цікаві факти про цей день.

 1. Найбільшим скарбом на Івана Купала є цвіт папороті. Той, хто знайде квітку, яка цвіте лиш одну мить, отримає неймовірну силу. Володар заповітної квітки розумітиме мову будь-якого створіння, зможе бачити заховані в землю скарби та матиме чудодійні можливості. Щодо цього висловилися вчені, та зауважили, що повір’я про цвіт папороті могла породити цікава особливість папоротевої рослини «страусове перо звичайне». Спороносні листки цієї папороті виділяють особливу ефірну олію, що може випромінювати слабке світло, яке, за повір’ям, йде від квітки.

2. Біля купальського вогнища збиралося все село. Також у цю магічну ніч не можна вживати алкогольні напої. Вірять, що на тих, хто перехилить чарку, чекає доля алкоголіка.
                                                       
3. Традиція стрибати через вогонь виникла неспроста. Такий ритуал — не розвага, а метод очищення та ворожіння. Крізь багаття проганяли худобу, аби вберегти її від мору, а матері спалювали сорочки хворих дітей, щоб ті швидше одужали. Пари, стрибаючи через вогонь, тримаються за руки, якщо руки розірвуться — пара не одружиться, якщо ж навпаки — буде жити разом довго та щасливо.

4. На Івана Купала не можна було спати, оскільки нечисть також не дрімає, а намагається шкодити людям та їхній домашній худобі. Люди всіляко захищалися від нечисті, зокрема розвішували в домівці та біля неї кропиву, любисток, полин, вербу та іншу зелень. Також розвішували дзеркала та навіть… подерті чоловічі штани.

5. Вважалося, що на Івана Купала будь-яка вода володіє цілющими властивостями. А тому, згідно з прикметами, заведено купатися, бо так можна позбутися недуг.
6. На Івана Купала дівчата збирали полин, оскільки вважали, що його бояться відьми та русалки. Полин носили на поясі, вплітали у вінки, встромляли у вікна будинків і воріт, щоб перегородити шлях відьмам.

7. Вважалось, що залишки купальського багаття мали магічну силу і могли покращити врожай та вберегти від злих сил. Вугілля та попіл зі святкового вогнища закопували в полі, а також приносили додому та в печі розводили нове багаття.

8. До купальського багаття були зобов’язані прийти всі жінки, а тих, які цього не робили, могли звинуватити у відьмацтві.

9. Цікавим фактом є також те, що купальське вогнище розпалювали «живим полум’ям», яке добували тертям. Багаття розпалювали після заходу сонця і дивились, щоб воно не згасло до світанку.

10. Хмиз та різноманітний непотріб для купальського вогнища збирали всім селом, а відмова в наданні матеріалів для багаття гостро засуджувалась односельцями та навіть вважалася гріхом.


Немає коментарів:

Дописати коментар

                     Цифрова освіта в дії         Сьогодні наше життя все частіше перетікає в онлайн-середовищі. Зокрема, спілкування у соці...

Популярні публікації