Конституція і ми

онлайн інформація

 

28 червня вся Україна буде святкувати День Конституції. Це свято вважається одним із наймолодших, адже воно з’явилось лише після ухвалення Основного Закону України.

Писали українську Конституцію цілих шість років – з 1990 по 1996. На фінальному етапі її прийняття опинилося під загрозою зриву через розбіжності між президентом Леонідом Кучмою і Верховною Радою. Але в кінцевому підсумку Основний Закон України були прийнято о 9.18 ранку 28 червня 1996 року. За нього віддали голоси 315 народних депутатів (при 300 необхідних), і голосували вони окремо за кожну статтю. Для цього Рада була змушена безперервно пропрацювати 24 години.

«Є Конституція!» – такими словами голова Верховної Ради Олександр Мороз оголосив результати голосування. Основний Закон вступив в силу з дня прийняття.

«Батьком» Конституції України вважається нардеп Михайло Сирота, який очолював Тимчасову спеціальну комісію з доопрацювання проекту.

З усіх пострадянських республік, Україна прийняла Конституцію останньою. А міжнародне співтовариство визнало її однією з найдемократичніших у світі.

28 червня – дата історичного голосування – державне свято і офіційний вихідний в Україні. Це єдине свято, яке закріплене в самій Конституції. А весь чинний Основний Закон складається з 15 розділів і 161 статті.

За допомогою Конституції кожен президент України складає присягу на вірність народу, поклавши руку на неї і Пересопницьке Євангеліє.

А в 2011 році була презентувала перша мініатюрна Конституція України – книжка розміром 2х3 см. У ній 160 сторінок, на яких вручну було написано понад 9 тисяч букв – кожна не більше 1 мм. Але мініатюра вмістила лише десяту частину тексту оригіналу. Книга важить всього 15 г. Автор – художник-графік – Ігор Степанов – витратив на її створення близько двох місяців.

Попередники сучасної Конституції:

1. Конституція Пилипа Орлика – 1710 рік.

2. Конституція УНР –29 квітня 1918 року.

3. Мала конституція ЗУНР – 13 листопада 1918 року.

4. Тимчасова Конституція Карпатської України – 15 березня 1939 року.

Цікаві факти про Конституції світу:

• Конституція Сан-Марино вважається найстаршою з чинних конституцій (1600 рік);
• Конституція Індії є найбільшою у світі (395 статей, 12 додатків, 500 правок, 117400 слів);
• найменшою конституція вважається у США;
• у Великій Британії та Ізраїлі немає конституцій, є лише тимчасові акти та закони;
• у Конституції Австралії прописана зарплата генерал-губернатора;
• у Конституції Еквадору закріплені права не лише громадян країни, а й навколишнього середовища, як екосистеми;
• у Лівії конституцією офіційно затверджено Коран;
• у Конституції Японія чітко пише про офіційну відмову у війні через поразку в Другій світовій;
• Конституція Мальти проголошує країну нейтральною, яка прагне до миру;
• Конституція Польщі є першою реально чинною в Європі (1791 рік).

Легенди про Зелені свята

 (Інформаційний калейдоскоп)

     У цьому році 7 червня християни  відзначають День Святої Трійці – одне з головних церковних свят. У народі свято Трійці називають «зеленим» літнім святом. За народними традиціями на Трійцю проводилися гуляння, ворожіння, дівчата пускали по воді вінки.

     Перший день – Зелену неділю – у народі вважають днем активності й підступності русалок та іншої міфічної нечисті. Зелень, якою прикрашають будинки, є захистом і оберегом від них. Трійця завжди вважалася дівочим святом. Вони плетуть вінки, опускаючи їх у річку для ворожіння.

  Другий день свята називається Клечальним понеділком. Після служби священики йшли на поля читати молитви з проханням до Бога благословення на майбутній урожай.

    На третій, Богодухів день, хлопці вибирали собі наречених. Дівчата "водили тополю", в ролі якої була незаміжня дівчина – перша красуня на селі. Її наряджали вінками, стрічками, гілками та водили по дворах. Зустріти Тополю вважалося до великої удачі. У цей день в колодязях освячували воду.

    В Зелену середу молодиці зустрічали русалок.

   Зелений четвер називали ще Мавським великоднем. В цей день наші предки нічого не робили, а пекли паски-баби, фарбували крашанки, одружені чоловіки та жінки проводили цілий день "в гульбищах". Молодь участі у цих ігришах не приймала. Закінчувалися Зелені свята проводом русалок в понеділок, після тижня Зелених свят.

  З Трійцею пов'язано багато народних звичаїв, прикмет і ритуалів. Так, наприклад, трави (меліса, м'ята) і квіти після освячення в церкві вважаються цілющими, тому з них заварюють чай. Роса, що випала в Трійцю, вважається дуже корисною для здоров'я і краси. Дівчатам радять нею вмиватися, щоб зберегти свою молодість і красу. Трійця вважається кращим часом для сватання. Якщо посваталися на Трійцю, а одружилися на Покрову, то це є запорукою дружної, щасливої і міцної родини. Хто не вірить, може перевірити на власному досвіді.

    В Трійцю дівчата ворожили ще на зозулі. Вони запитували у птаха, чи довго їм ще кувати в батьківському домі. І зозуля рахувала, стільки років їм чекати сватів. Також на Трійцю для збереження сімейного щастя готували особливу яєчню. Для цього брали для неї 2 яйця, знесених куркою в четвер, що символізували подружню пару. Жарячи блюдо на круглій сковороді, господиня наговорювала на нього молитву.

   Не всі традиції Трійці дня дійшли до нас. Багато чого забулося, а дещо видозмінилася до невпізнання. Але, тим не менш, свято живе досі і з християнськими і народними традиціями.