"Терновий вінець Чорнобиля"

В історії українського народу чимало скорботних дат, спогади про які пронизують серце гострим болем. Одна з них – 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Минуло більш ніж три десятиліття, але Чорнобиль і досі є незагоєною раною.

Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. Її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства.

                                                                                                                                                                                           

            

 У Ставківській сільській бібліотеці  підготовлений альманах  памяті "Терновий вінець  Чорнобиля"   .                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 

                                                                                                                                       

                             "Люди,які читають книжки,завжди керуватимуть тими,хто дивиться телевізор".       

 

Сьогодні, 23 квітня, світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. 

 

«Винуватців» у цього «свята книголюбів» кілька. Так, саме 23 квітня народилися такі видатні особистості світової літератури, як французький письменник Моріс Дрюон (1918), ісландський лауреат Нобелівської премії з літератури Галдор Лакснесс (1902) і трикратний претендент на цю премію Володимир Набоков (1899), а також український письменник Григорій Тютюнник (1920); у цей же день 1616 року померли Вільям Шекспір (щоправда, за юліанським календарем) і перуанський історик Інка Ґарсіласо де ла Веґа (вже за григоріанським календарем), а також 1850 року – англійський поет-романтик Вільям Вордсворт. 

 

 Сьогодні, коли без Інтернету та цифрових технологій важко уявити собі життя та роботу, здається, що книга відступає на другий план. Але це зовсім не так. Книга була і залишається незамінним супутником людини, її мовчазним радником, всезнаючим помічником, невичерпним джерелом мудрості. Не випадково народ створив про книгу стільки прислів'їв:

Книга вчить, як на світі жить.
Хто багато читає, той багато знає.
Читання — ось краще навчання.
Книга допоможе в труді — виручить в біді.
З книгою подружишся — розуму наберешся.
Книга — твій друг, без неї, як без рук.

Книга відіграє провідну роль у духовному розвитку кожного народу, поєднує цілі покоління людей

Добірка цікавих фактів про книжки

Книга — це світ, видимий через людину. (І. Е. Бабель)

• Паперові книжки читаються швидше. Це підтвердив своїм дослідженням Професор Якоб Нільсен, фахівець із комп’ютерів, у 2010 році. Він провів дослідження, та виявив: пропри те, що відсоток читачів електронних книг росте — паперові все ж вдається прочитати швидше, а засвоюються вони мозком простіше.
• Найпопулярніший у світі автор — письменниця Агата Крісті. Її книги поступаються популярністю лише Біблії.
• Чим раніше — тим краще. Дослідження довели, що якщо вже в 4 роки привчати дитину до читання — то вона легко буде засвоювати нову інформацію. Якщо ж почати вчитися читати у 6 років — нові знання будуть даватися вже важче.
• Всього життя не вистачить, щоби прочитати хоча б 1% літератури. Адже, за підрахунком Google, де враховувались художні, публіцистичні та наукові твори, всього їх понад 130 мільйонів!
• Люди почали читати мовчки тільки в 4 столітті нашої ери. До цього людство завжди читало вголос.
• 33% американців не прочитали жодної книги після того, як закінчили школу. Хоча в США бібліотек в 7 разів більше, ніж McDonald’s.
• Рей Бредбері, автор «451 градус за Фаренгейтом», офіційно є нащадком однієї з Салемських відьом! Її було засуджено до спалення під час інквізиції у 1692 році. Давня родичка дивом врятувалася, й завдяки їй на світ в майбутньому з’явився відомий письменник. Тепер, історія зі спаленням книжок здається цікавішою, правда?

.

''Зоряні межі Григорія Тютюнника"

(до 100 років від дня народження Г.М.Тютюнника,українського письменника)

                                   Григорій Михайлович Тютюнник – український прозаїк, поет. Народився 23 квітня 1920p. в селі Шилівка Зіньківського району на Полтавщині. З 1938р. майбутній письменник – студент Харківського університету, навчання в якому перервала війна. Воєнне лихоліття назавжди вкарбувалось в пам'яті і свідомості письменника, до останніх днів життя нагадувало про себе осколком біля серця. В післявоєнні роки був на педагогічній роботі, працював співробітником львівського журналу «Жовтень», вів активну і напружену літературну діяльність. Творчий доробок митця складають збірка оповідань «Зорані межі»

 (1950), повість «Хмарка сонця не заступить» (1957). Вже після смерті письменника побачила світ збірка поезій воєнного часу «Журавлині ключі» (1963). 

Роман Г. Тютюнника «Вир» (1960 – 1962) посідає особливе місце як у творчості прозаїка, так і в історії українського письменства. Його поява стала справжньою подією в літературному житті, засвідчила поступове, але неухильне одужання і відродження національної словесності після того удару, якого завдали їй десятиліття сталінського фізичного та ідеологічного терору. 

Г. Тютюнникові вдалося створити широке епічне полотно, густо населене різноманітними персонажами, в межах якого порушувались як гостро-актуальні, так і вічні проблеми людського буття. Автор відмовився від утверджуваної десятиліттями практики схематизованого, одноплощинного зображення людини, натомість представив своїх героїв насамперед індивідуально неповторними особистостями. 

Існують спогаду дружини Г. Тютюнника – Олени Федотівни Черненко. Яка  на сторінках газети «Літературна Україна» розповіла, як створювався цей роман: «Спочатку він (Г. Тютюнник) думав показати другу світову війну, перший її період, відступ наших військ і лихоліття окупації. Однак, коли вже було написано чотири розділи, герої роману немов стали жадати від автора, щоб він переконливіше пояснював їхні вчинки, поведінку, почуття. Стало ясно, що для цього необхідно показати героїв у мирної, обстановці. Тоді автор вирішив написати трилогію» .  

Помер  Григорій Михайлович 29 серпня 1961pоку.

Г.М. Тютюнник був художником дуже вимогливим до себе. Він плекав і беріг скарбницю українського народу – мову, дбайливо ставився до слова.

Він мав «...талант людяності. І вроджений, і вистражданий», - писав про нього молодший брат Григір. Справжній талант не дається без болю і муки, як і саме життя. А ще життя не дається без любові. Мало – бачити, мало – розуміти, треба любить, бо любов – то найвищий дар, який коли-небудь може отримати людина.

7 квітня  - Всесвітній день здоров’я

Всесвітня організація охорони здоров’я створена на підставі принципу, згідно з яким передбачається, що всі люди повинні мати можливість для реалізації свого права на володіння найвищого досяжного рівня здоров’я. Тема Всесвітнього дня здоров’я - медична допомога для всіх і всюди.
Наявність або відсутність у людини здоров'я докорінно визначає його повсякденне життя, соціальне і суспільне оточення. Здоров’я - це справжнє багатство, наявність якого люди інколи ігнорують. Міжнародний святковий день, спрямований на залучення широкої громадської уваги до проблем і питань щодо здоров’я - Всесвітній день здоров’я, відзначається щорічно 7 квітня. Це свято увійшло в традицію з середини минулого століття. Дата святкування Всесвітнього дня здоров’я приурочена дню створення Всесвітньої організації охорони здоров’я, відомої під абревіатурою «ВООЗ», а точніше дню прийняття статуту цієї організації. Статут ВООЗ було прийнято 7 квітня 1948 року, тоді ж, на першій сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я і виникла ідея проводити це міжнародне свято. До 1950 року цей день відзначався 22 липня, в день, коли сталася масштабна ратифікація запропонованого Статуту ВООЗ, потім День закріпився за нинішньою датою. Традиції святкування Всесвітнього дня здоров’я нерозривно пов’язані з діяльністю всієї системи охорони здоров’я. Працівники клінік, лікарень і госпіталів, ті хто так чи інакше з обов’язку професії і служби надає медико-санітарну допомогу всім, хто її потребує, як найкраще розуміють цінність здоров’я. 

У Ставківській бібліотеці розгорнуто виставку заклик "Здоровя сьогодні і на все життя!", де представлені книги, які допоможуть краще дбати про своє здоров'я.

У цей день бібліотека бажає всім найголовнішого - здоров’я, всім, хто хворіє - якнайшвидшого одужання. Всім нам - бути здоровими і життєрадісними!