"Соборній Україні слава нині і повік"
В історії становлення незалежної України особливе місце
займає 22 січня 1919 року, коли Директорія Української Народної Республіки проголосила
Злуку всіх українських земель в єдину Українську державу
22 січня День Соборності України відзначається
щороку в день проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та
Західно-Української Народної Республіки, що відбулося 22 січня 1919 року на
Софійській площі в Києві.
Йому передувало підписання (22 січня 1918 р.)
Четвертого універсалу Центральної Ради, яким Українську Народну Республіку
проголошено суверенною і незалежною державою. Західно-Українську Народну
Республіку було проголошено в листопаді 1918 року. Процес об’єднання України
завершився 22 січня 1919 року.
21 січня 1990 року жителі багатьох населених пунктів
по дорозі між Києвом і Львовом утворили живий ланцюг, відзначивши цю історичну
дату. Офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року.
Акт Злуки був глибоко детермінований історично і
спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну
національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й
територіальної єдності, свідченням їхнього самоусвідомлення, важливою віхою
процесу становлення політичної нації. Ідея соборності українських земель набула
державного статусу, в наступні десятиліття залишалась об’єднуючим чинником і чи
не єдиним спільним положенням програмних цілей усіх течій
національно-визвольного руху.
До Дня Соборності України у Ставківській бібліотеці організовано історична книжкова виставка «На
шляху до соборності України».
Представлені на ній видання надають можливість детально ознайомитись з історичними фактами та передісторією виникнення свята, роз’яснюють значення соборності в політичному житті сучасної України.
