ВЕЛИКОДНЯ ПИСАНОЧКА
Як
бабусина казка, як матусина ласка.
Сяду собі скраєчку і розмалюю яєчко.
Хрестик, зоря, віконце – і стало воно мов сонце
Українські писанки – обов’язковий атрибут Великодня,
який цьогоріч відзначають 16 квітня.
Це чудовий подарунок для рідних, оберіг, символ життя і
пробудження, а процес розпису – ще одна нагода наблизитись до традицій.
Звичай розпису яєць зародився із традиції вшанування яйця, як
символу народження Всесвіту. У різних народів існували обряди, пов’язані з
яйцями.
Точна дата появи писанкарства невідома.
Найдавніша знайдена писанка в Україні датується Х століттям, але яйця
розписували ще у дохристиянські часи.
Про це свідчать символи, якими їх досі
прикрашають – свастики, шестикутні зірки, місяці, півмісяці, п’ятикутні зірки і
хрести, які на той час не були пов’язані з християнством.
У Києві археологи знаходили писанку з
кераміки часів Київської Русі, прикрашену орнаментом, який
нагадує павутиння, а на Рівненщині – глиняну писанку, виготовлену 950 років
тому.
Традиційно писанкарством займалися лише жінки.
Жителі сіл вірили у надзвичайні здібності писанок.
За одною з легенд, найперше яйце мало всередині не жовток із білком, а зародок цілого світу. Здавна вони були символом весняного відродження природи, зародження життя. З тієї хвилини, коли на яйце наносили орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало предметом магічного обряду, своєрідним оберегом. Наші предки вірили у чарівну силу писанки і крашанки. Їх клали на вікні, щоб не було пожежі в хаті; у воду при першому купанні дитини, щоб дитя здоровим росло; закопували у землю перед посівом і коли знаходили під час обжинків, то було доброю прикметою.
Писанкарство було необхідним атрибутом весняних
свят, а також люди вірили, що через яйця жінки могли "замовляти" та керувати
силами природи.
Писанки символізували пробудження природних сил, які брали участь у новому життєвому циклі року.
Немає коментарів:
Дописати коментар