«Коцюбинський крізь виміри часу» 

(до 160 років від дня народження видатного письменника та громадського діяча М.М.Коцюбинського)

літературний експрес

     Михайло Михайлович Коцюбинський – видатний український класик, якого називають імпресіоністом від літератури. Він народився 17 вересня 1864 року в м. Вінниці в сім'ї дрібного урядовця. Дитинство та юність майбутнього письменника минули в містечках і селах Поділля, куди переводили батька по службі.
Особливо шанують письменника на Вінниччині, в якій розпочався його життєвий шлях, та на Чернігівщині, яка стала місцем народження його найвідоміших творів. Два населених пункти України носять ім'я прозаїка – селища Коцюбинське на Київщині та Михайло-Коцюбинське на Чернігівщині.
«Михайло Коцюбинський – це письменник-модерніст, який закладав основи модерної прози» – саме з таких характеристик починається біографічний опис про письменника в літературознавчих працях. Коцюбинського вирізняє передовсім новаторство. А воно потребує сміливості. А якщо ти ще й український письменник-новатор, який пише рідною мовою – то й впертості та готовності отримувати мінімальну плату за свою колосальну роботу. Про наполегливість Михайла Коцюбинського свідчить те, що до письменства, скоріш за все, його привів не вроджений талант, а наполеглива робота над собою.

          Провідним жанром малої прози М.Коцюбинського після 1901 року була соціально-психологічна новела. У 1906 — 1912 роках крім другої частини "Fata morgana" письменник створює новели "Сміх", "Він іде", "Невідомий", "Intermezzo", "В дорозі", "Persona grata", "Як ми їздили до Криниці", "Дебют", "Сон", "Лист", "Подарунок на іменини", "Коні не винні", образки-етюди "Хвала життю!", "На острові", а також повість "Тіні забутих предків".
     Помер Михайло Михайлович Коцюбинський 25 квітня 1913 року після довгої хвороби. Поховали письменника на Болдиній горі у Чернігові, улюбленому місці його щоденних  прогулянок.
Вже після його смерті, українське літературознавство поставило його поруч з Іваном Франком та Лесею Українкою. Водночас, повість «Тіні забутих предків», в якій літературознавці не побачили класових проблем, не була оцінена сповна. У незалежній Україні творчий доробок Коцюбинського був переосмислений. Погляди, творчі поривання та ідеали Михайла Коцюбинського на цілі десятиліття, а може і століття, випередили свій час та дали поштовх для наступних поколінь українських письменників.

     Він був людяним, не втрачав цієї риси протягом всього життя , любив добро вірив у його переможну силу…Я ще можу не противитись ,коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ , мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це» стверджував Михайло Коцюбинський.

     До уваги користувачів Ставківської бібліотеки – філії організована літературна розкладка «Коцюбинський крізь виміри часу», присвячена ювілейній даті письменника.