«Не згасне в серці пам`яті свіча»

(історичний спогад  до Дня пам`яті жертв Голодомору)

                                                             

     Голодомор 1932–1933 років – це одна з найтрагічніших сторінок в історії України. Організований радянською владою штучний голод забрав життя мільйонів людей і став спробою зламати дух українського народу.

Причини трагедії:

    Голодомор виник не через природні катаклізми, а був свідомо спланованою акцією. Політика насильницької колективізації та надмірне вилучення зерна стали головними інструментами винищення. Влада ставила за мету знищення української ідентичності, національного опору і селянства як основи суспільства.

Масштаби катастрофи:

     За різними оцінками, від голоду загинуло від 4 до 7 мільйонів людей. Цілі села вимирали, а будь-які спроби порятунку – наприклад, втеча до інших регіонів – каралися репресіями. Водночас влада продовжувала вивозити зерно за кордон, демонструючи "успіхи соціалізму".

Наслідки:

   Голодомор залишив глибокий слід у свідомості українського народу. Він позбавив націю мільйонів життів, підірвав економіку та суспільну структуру, але не зламав волю до свободи.

Чому важливо пам’ятати:

       Голодомор – це не лише трагедія минулого. Це урок для всього людства про те, до чого може призвести політика геноциду і зневага до людського життя. Щороку у четверту суботу листопада українці запалюють свічки пам’яті, вшановуючи невинних жертв цієї трагедії.

       Хіба можна уявити, що народ-хлібороб помирає від голоду? Люди приймали страшні муки, вмираючи голодною смертю, бо в них забрали хліб до зернини. Як не втратити розум матері, коли відлітає життя її дитини, яка просить перед смертю шматочок хліба... Мільйони українських хліборобів поклали свої життя за ті нелюдські закони і плани, які надходили з москви. Вони і досі відгукуються болем в серцях нащадків.Сучасні нащадки україноненависних тиранів продовжують знищувати нас і сьогодні.Страшні цифри, вражаючі факти, нелюдські муки, непрощений гріх тим, хто винен у смерті мільйонів вільнолюбивих українських хліборобів – про таке слухати і читати дуже важко.

     Вшановуючи пам`ять жертв Голодомору в Україні в Ставківській бібліотеці проведно історичний спогад  «Не згасне в серці пам`яті свіча» та оформлена тематична книжкова виставка ,яка висвітлює ті жахливі події, які ми повинні памя`тати і шанувати пам`ять про них.

      Тож будьмо єдиними в боротьбі проти ворога, який знову хоче вкрасти наші землі, вбити наших патріотів, зламати нашу волю до свободи і незалежності.

    Пам’ять про Голодомор – це не тільки наш обов’язок перед минулими поколіннями, але й запорука того, що подібне більше ніколи не повториться.

 

« Україна-країна нескорених»

                                       (до дня Революції Гідності та Свободи)

 Інфомікс

                                                                                                 "Пеленою тримають спогади

                                                                                                  зігріваємось біля вогнища...

                                                                                                  Як давно це було, як давно...

                                                                                                  Кожен крок ми робили в спокої,

                                                                                                  Ми заглибили погляди в простори

                                                                                                  Крізь Майдану майбутнє вікно."

                                                                                                                        (Володимир Тимчук.)

     21 листопада — день, коли ми, українці, згадуємо наших героїв, які стали на захист гідності, свободи та демократичних цінностей під час двох революцій: Помаранчевої 2004 року та Революції Гідності 2013 року. У цій боротьбі країна заплатила високу ціну: життя сотень свідомих громадян, які не побоялися стати проти системи. Герої Небесної Сотні назавжди залишилися символами самопожертви заради свободи та майбутнього.

     11 років тому, 21 листопада 2013 року, на майдан Незалежності у Києві вийшли кілька сотень людей, щоб висловити свій протест проти рішення влади, яке загрожувало Україні втратою незалежності та перекреслювало її європейське майбутнє. Того листопадового вечора ніхто не здогадувався, що в історії не тільки України, а й усього світу починається новий етап і що події, які відбуватимуться наступні 94 дні – перший крок на шляху до драматичних геополітичних змін. Їх тригером стало продовження боротьби українського народу, що велася не за матеріальні блага чи владу, а духовні цінності – Гідність і Свободу. Цінності, про які у Європі не говорили, бо вважали їх очевидними, про які в росії мовчали, бо вважали їх небезпечними.

     Сьогодні, Україна вкотре бореться за свою незалежність вже у повномасштабній війні. Як і тоді, ми, українці, демонструємо надзвичайну силу духу, згуртованість і незламність у відстоюванні свого права жити у вільній, демократичній державі. День Гідності та Свободи нагадує, що боротьба за правду триває, а пам’ять про полеглих надихає кожного з нас продовжувати їхню справу заради нашої спільної Перемоги й світлого майбутнього України. Вистояли на Майдані — переможемо і у війні!

 

 

1000 днів відважності : час незламності, єдності та надії

     24 лютого 2022 року стало днем, який розділив наше життя на «до» та «після», днем, коли мирне життя кожного з нас було зруйновано. Повітряні тривоги, евакуації, втрати, руйнування міст і сіл, розгубленість, нерозуміння того, що на нас чекає далі – реалії, які торкнулися кожного з нас. Але водночас це стало днем, коли вся Україна згуртувалася як ніколи. Від перших днів вторгнення люди об’єдналися у волонтерському русі, підтримуючи армію, рятуючи тих, хто в біді, і допомагаючи один одному. Ці 1000 днів показали, наскільки сильними ми є як нація. Вони стали випробуванням нашої віри у перемогу, випробуванням нашої витримки та людяності. Водночас вони стали часом героїзму – як на фронті, так і в тилу.

     1000 днів війни – це водночас і біль, і гордість за наш народ. Це нагадування про те, що ми боремося не лише за територію, але й за цінності, за майбутнє наших дітей, за право бути вільними.

     Цей час навчив нас цінувати життя, підтримувати один одного і пам’ятати, що ми незламні. Попереду ще багато роботи, але віра в перемогу залишається незмінною.
 
    Дякуємо кожному, хто стоїть на захисті нашої країни – військовим, волонтерам, медикам,  та усім, хто продовжує вірити в Україну.

Пам’ятаємо. Боремося. Перемагаємо.

 

               Бібліохаб для кожного

       Однією з важливих послуг бібліотеки,як Хаб цифрової освіти,є навчання цифровій грамотності наших користувачів та здатності ефективно та безпечно використовувати сучасні цифрові технології.

     Досвід показує ,що цифрова освіта у сільських бібліотеках не має бути поодиноким явищем,а книгозбірня є саме тим простором, куди найзручніше звернутися й отримати відповідні послуги у доступній формі: доступ до інтернету і можливість навчатися користуватися сучасними гаджетами, адже більшість послуг зараз можна отримати онлайн.

   Користувачі Ставківської бібліотеки –філії продовжують відповідні навчання на порталі «Дія.Цифрова освіта.»