"Горить зоря її поезії над краєм"

(до 150-річчя від дня народження Лесі Українки)

Літературний подіум

25 лютого – 150 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-​Квітки) видатної української письменниці, поетеси, перекладача, громадської діячки. З нагоди цієї вагомої дати декілька цікавих фактів про видатну українку.Велика дочка великої матері.

Матір’ю Лесі Українки була письменниця Ольга Косач, що ставила на своїх роботах псевдонім Олена Пчілка. Вона була активною учасницею проукраїнського руху. Встановила сімейною мовою спілкування українську мову і прищеплювала своїм дітям любов до української народної пісні, казок і традицій. Дядьком Лесі Українки був відомий український вчений, засновник українського соціалізму – професор Михайло Драгоманов. Серед іншого, він розробив концепції народності літератури, боровся з псевдонародністю, провінційністю і обмеженістю літератури.Драгоманов значно вплинув на становлення Лесі Українки як письменниці.

Цікаві факти :

1.  Змалку Леся захоплювалася мистецтвом, мала неабиякий хист до музики, гри на фортепіано. На жаль, хвороба прикувала її ще дівчинкою до ліжка, тож відомої піаністки з неї не вийшло. Якби не хвороба, невідомо, чи не стала б Леся геніальним композитором.

2.  Вже 5-річною дівчинкою Леся почала писати драматичні твори, а у 9 – написала свій перший вірш «Надія». За переказами, дівчинка написала його під старим ясеном біля в’їзної вежі замку Любарта у Луцьку, який нині іменують Лесиним.

3. До 5 класу Леся навчалася вдома, за програмою матері. Незважаючи на дивовижні здібності (а дівчинка навчилася читати у 4 роки та легко опановувала іноземні мови), мати вважала доньку відсталою.

4. Самостійно вивчила 11 мов, в тому числі латину і грецьку. Перекладала твори Гомера, Гюго, Байрона, Гейне, Шекспіра. Написала загалом понад 100 власних віршів і 20 драм. Випустила три збірки.

5. Свій творчий псевдонім поетеса запозичила в свого дядька: Михайло Драгоманов підписував свої публіцистичні твори «Українець». Що стосується імені, то Лесею її лагідно кликали в сім’ї (ще малу Ларису називали Зеєю, а разом з братом Михайлом — Мишелосією).

6. Лірична сповідь Лесі Українки «Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…» присвячена єдиному коханню поетеси – Сергію Мержинському. Це трагічне почуття не було взаємним, він кохав іншу, але саме завдяки цьому почуттю за одну ніч біля ліжка вмираючого від сухот коханого була створена геніальна «Одержима». Сергій Мержинський помер, заповідаючи Лесі, яка була поруч, подбати про іншу жінку, яку він кохав.

7. За словами Івана Франка, тендітна й ніжна Леся Українка була «єдиним мужчиною в нашому письменстві». Хоча сама поетеса себе не вважала гідною й нігтя Франка, оточення вважало її за надзвичайно сильну духом жінку.

8. Заміж Леся Українка вийшла вже після 30 років. Свого чоловіка, Климента Квітку, вона, безумовно, поважала, але кохання до нього не відчувала.

9.  За спогадами Лесиної сестри Ісидори Косач-Борисової, в останні роки життя очі Українки стали надзвичайно блакитними. Всі дивувалися, адже вони були наче неземними. На жаль, фото того часу чорно-білі, тож не можемо у цьому пересвідчитись.

Смерть наздогнала українську поетесу в місті Сурамі в Грузії 19 липня 1913. Їй було 42 роки. Лесю Українку поховали на Байковому кладовищі в Києві.

 

До уваги користувачів в бібліотеці організована виставка - ювилей життєвого і творчого шляху  Лесі Українки. 

 

 "Відродися рідна мово, щоб звучала в серці знову"

(до Міжнародного дня рідної мови)

Віртуально мовознавча мандрівка

Міжнародний день рідної мови — день, який відзначають щороку 21 лютого, починаючи з 2000 року. Про «підтримку мовного та культурного різноманіття та багатомовності» було оголошено на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила 26 жовтня — 17 листопада 1999 року в Парижі.

Цікаві факти про українську мову

1. Унікальна властивість української мови — двоїна. Зараз про неї мало кому відомо, адже її вилучили примусово у 1933 році, щоби наша мова не мала таких відмінних рис від російської.

2. У 1918—1920 роках українська мова була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки. А, ще раніше, якщо поглянути на мовну карту 1871 року, вона була поширена ще далі. Зараз навіть на території сучасної України не всі спілкуються українською.

3. Надавати усім словам зменшувально-пестливу форму – це не тільки особливість мови, а й особливість поведінки, рис притаманних українському народу. Навіть державний гімн містить пестливі слова типу «сторонці» чи, навіть, «воріженьки».

4. Найбільша кількість слів в українській мові починається з літери «П». А, найменше у нас слів, які починаються на «Ф». І, ті що є, у більшості випадків — запозичені з інших мов.

5. Українська мова має напівофіційний статус в США, а саме в окрузі Кук штату Іллінойс, до якого входить Чикаго. Наша мова там, виявляється, одна з найбільш вживаних.

А ще, нашу мову, протягом останніх чотирьох століть, намагалися знищити аж 134 рази! І, наскільки вона стійка, можна лише уявити, адже вона і досі в Україні. Нею розмовляють, навчаються, співають, пишуть поезію та прозу.

Відомі вислови та цитати про мову

1. Мова росте елементарно, разом з душею народу і мало дбає на граматичні правила (Іван Франко).

2. Мова перемагає своїх суперників не завдяки якимось внутрішнім якостям, а тому, що її носії є войовничіші, фанатичніші, культурніші, заповзятливіші (А. Мартіне).

3. Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою (Сааді).

4. Якщо людина не знає мови народу, на землі якого проживає, то вона є або гостем, або окупантом, або не має розуму (Ш. Бернар).

5. Глибокі води — слова вуст людини (Соломон).

6. Чужу мову можна вивчити за шість років, а свою треба вчити все життя (Франсуа Вольтер).

7. Щоб любити – треба знати, а щоб проникнути в таку тонку й неосяжну, величну й багатогранну річ, як мова, треба її любити (Василь Сухомлинський).

8. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. (Ліна Костенко)

9. Скільки української мовної території, стільки й української державності. (Іван Заєць)

 «Небесна сотня: ціна свободи»

хронометр пам'яті

В ці лютневі дні наша держава відзначає річницю трагічних подій на Майдані, вшановує Героїв Небесної Сотні. Ці події продемонстрували світові вражаючу незламність, безмежний патріотизм та велику жертовність наших громадян.

2014 року під час Єврореволюції на Інститутській вулиці у Києві силові підрозділи режиму Януковича розстрілювали протестувальників. Всього за день було до ста жертв, яких назвали «Небесною Сотнею». Верховна Рада прийняла постанову «Про засудження застосування насильства, яке призвело до загибелі мирних громадян України», низка представників влади заявили про перехід на бік народу. День 20 лютого став переломним у ході подій Революції гідності.

З того часу День Героїв Небесної Сотні — пам'ятний день, що відзначається в Україні 20 лютого на вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам'яті Героїв Небесної Сотні.

Майдан дав всьому народу могутній поштовх для боротьби за свою гідність, за людські цінності, за одвічні прагнення українців до незалежності. А Небесна Сотня стала символом оновленої вільної України.
Схиляємо голови у знак вшанування подвигу тих, хто повів за собою суспільство, хто, подолавши страх, пішов на озброєного ворога, хто показав, що українська ідея сильніша за кулі. Просимо згадати і вшанувати в ці дні Героїв Небесної Сотні. Вічна пам’ять їм, вічна шана їхнім сім’ям і близьким, миру і процвітання нашій державі.