"Невтомний трудівник пера"

                                    Душа моя не вмре ніколи,

                                    Якщо не пустять мене в рай

                                    Я стану явором у полі,

                                    блакитнім – сонячнім роздолі

                                    Я буду славить рідний край.

                                                                   І. А. Цюпа

Цюпа Іван Антонович народився 29 жовтня 1911 року в мальовничому селі Бірки Зіньківського району, що розкинулося на берегах Грунь -Ташані, притоки Псла, на Полтавщині. "Полтавщино, мій рідний краю, моя вишнева сторона!" - Так поетично звертався він до рідного краю.

Як письменник формувався у Краснограді, працюючи в районній газеті "Соціалістична перебудова".

Закінчив Харківський інститут журналістики. Працював у пресі, на видавничій роботі. Часто приїздив до Краснограда. Спілкувався з працівниками редакції райгазети, учнями шкіл, студентами середніх навчальних закладів. Іван Антонович подарував багато книг районній бібліотеці і музею. Його твори користуються великою популярністю серед трудящих району.

  Український письменник Іван Антонович Цюпа - лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка в галузі журналістики та публіцистики.

  У Івана Антоновича багатий літературний доробок — книги оповідань, нарисів і повістей: «Чотири вітри», «Новели рідного краю», «Василь Сухомлинський» («Добротворець»), «Миргородська криниця» та інші, романи «Брати» (1950), Наступне видання цього твору — значно перероблене—побачило світ під назвою «Назустріч долі» (1955), «Вічний вогонь», «Через терни до зірок», «Краяни», «Мужній вершник» (1974) — був відзначений республіканською комсомольською премією ім. М. Островського, «Дзвони янтарного літа» та інші.

В 1995 році вийшла нова книга письменника «В пазурах єжовщини», яку він, репресований та реабілітований, присвятив «світлій пам'яті незабутніх земляків моїх, розчавлених на жорнах тиранії, замучених голодомором, доведених до згуби по тюрмах і таборах, безневинно розстріляних».

Особливе місце в творчому доробку Івана Цюпи посідав роман «Грози і райдуги» (1961). Твір здобув широку популярність, неодноразово перевидавався українською і російською мовами, дістав високу оцінку критики, читачів, письменників.

Іван Цюпа плідно виступав також в жанрі публіцистики. Випустив публіцистично-нарисові книжки «Переяслав-Хмельницький» (1954), «Україна» (1957), «Україна — рідний край» (1965), «Миргородська криниця» (1976)

Помер Іван Цюпа 19 березня 2004 року в Києві.

 Книжкова премія " Еспресо. Вибір читачів 2021 "

Шановні користувачі Ставківської сільської бібліотеки !

Запрошуємо взяти участь  у 5-му  сезоні книжкової премії  "Еспресо. Вибір читача 2021", яка була започаткована телеканалом  "ЕСПРЕСО" у 2017 році , метою якої відзначати найкращі вітчизняні літературні новинки року та задля підтримки інтересу до читання книжок в Україні.

Пропонуємо Вам завітати до бібліотеки , взяти, прочитати та обрати переможцем  книжкової премії у номінації "Література  для підлітків "( від 12-18 років) одну з запропонованих книг:

- Володимир Арєнєв  "Заклятий меч, або голос крові";

- Анна Багряна "Вітрова гора";

- Наталія Довгопол "Мандрівний цирк сріблястої пані";

Чекаємо ваші відгуки та рекомендації по представлених книгах до 25 листопада 2021 року.

 "Козацькими шляхами"

(до дня українського козацтва)

Віртуальна історична година

14 жовтня — День українського козацтва відзначається в Україні відповідно до Указу Президента України від 07 серпня 1999 року № 966/99.

Зазначене свято встановлено, враховуючи історичне значення й заслуги козацтва в утвердженні української державності та його вагомий внесок у сучасний процес державотворення.

Кожен в Україні чув про козаків. Про них написано багато наукових книжок і художніх творів, знято фільмів. Про козацький рід і його ватажків говориться в урочистій пісні нашої держави — гімні України. Козаків можна побачити на парадах українського війська, їх зображення є на українських грошах та поштових марках. А про малого хлопця і дорослого парубка, що вміє відстояти свою честь і захистить слабшого, старого, жінку, у нас кажуть: справжній козак. Козак в уявленні українця — це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України. 

Унікальність нашої історії і нашого народу полягає в тому, що в козацтві виявився творчий і волелюбний дух наших предків. Багато хто з нас сьогодні має козацькі прізвища. Через козацтво створювалася наша історія, і кожен з нас не тільки причетний, а й відповідальний за неї.

Цікаво, що святкування Дня українського козацтва збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. З давніх-давен Богородиця є покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Запорожці мали на Січі церкву на честь Покрова Пресвятої Богородиціз її іконою.

До Дня українського козацтва, що відзначається в Україні 14 жовтня, представлена  книжкова виставка у Ставківській бібліотеці-філії, «Біля витоків українського козацтва й Запорізької Січі».

Про те, хто такі запорожці, про державну діяльність українських вояків, їх героїчну  звитягу,  походи,  про життя  та побут козаків на Січі, про славні  звичаї, традиції та легенди  можна дізнатися зі сторінок  історичної,  художньої та довідкової  літератури. Користувачі бібліотеки можуть ознайомитися з книгами, які дозволять зануритись  у неймовірну атмосферу славних героїчних часів козацької доби.