"Невтомний трудівник пера"

                                    Душа моя не вмре ніколи,

                                    Якщо не пустять мене в рай

                                    Я стану явором у полі,

                                    блакитнім – сонячнім роздолі

                                    Я буду славить рідний край.

                                                                   І. А. Цюпа

Цюпа Іван Антонович народився 29 жовтня 1911 року в мальовничому селі Бірки Зіньківського району, що розкинулося на берегах Грунь -Ташані, притоки Псла, на Полтавщині. "Полтавщино, мій рідний краю, моя вишнева сторона!" - Так поетично звертався він до рідного краю.

Як письменник формувався у Краснограді, працюючи в районній газеті "Соціалістична перебудова".

Закінчив Харківський інститут журналістики. Працював у пресі, на видавничій роботі. Часто приїздив до Краснограда. Спілкувався з працівниками редакції райгазети, учнями шкіл, студентами середніх навчальних закладів. Іван Антонович подарував багато книг районній бібліотеці і музею. Його твори користуються великою популярністю серед трудящих району.

  Український письменник Іван Антонович Цюпа - лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка в галузі журналістики та публіцистики.

  У Івана Антоновича багатий літературний доробок — книги оповідань, нарисів і повістей: «Чотири вітри», «Новели рідного краю», «Василь Сухомлинський» («Добротворець»), «Миргородська криниця» та інші, романи «Брати» (1950), Наступне видання цього твору — значно перероблене—побачило світ під назвою «Назустріч долі» (1955), «Вічний вогонь», «Через терни до зірок», «Краяни», «Мужній вершник» (1974) — був відзначений республіканською комсомольською премією ім. М. Островського, «Дзвони янтарного літа» та інші.

В 1995 році вийшла нова книга письменника «В пазурах єжовщини», яку він, репресований та реабілітований, присвятив «світлій пам'яті незабутніх земляків моїх, розчавлених на жорнах тиранії, замучених голодомором, доведених до згуби по тюрмах і таборах, безневинно розстріляних».

Особливе місце в творчому доробку Івана Цюпи посідав роман «Грози і райдуги» (1961). Твір здобув широку популярність, неодноразово перевидавався українською і російською мовами, дістав високу оцінку критики, читачів, письменників.

Іван Цюпа плідно виступав також в жанрі публіцистики. Випустив публіцистично-нарисові книжки «Переяслав-Хмельницький» (1954), «Україна» (1957), «Україна — рідний край» (1965), «Миргородська криниця» (1976)

Помер Іван Цюпа 19 березня 2004 року в Києві.