Крути -наша пам`ять, наша історія

       (інформаційний дайджест)

 29 січня відзначаємо пам'ятну дату боротьби за незалежність України – День пам’яті Героїв Крут. 
           Завдяки подвигу героїв, які взяли участь у бою під Крутами, уряд УНР отримав дорогоцінний час для підписання 9 лютого Берестейського договору з країнами Четвертного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією). УНР тоді визнали самостійною державою, а її армія отримала підтримку німецької й австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками. Ця подія означала міжнародне визнання незалежності України.

То хто ж вони, герої Крут?
Від початку 1918 року більшовицька росія розпочала загальний наступ на Україну і за півмісяця захопила майже все Лівобережжя. Але головною метою загарбників було захоплення Києва. 28 січня 1918 р. величезне більшовицьке військо, що налічувало близько чотирьох тисяч військових, озброївшись артилерією та маючи бронепоїзд, були вже у Бахмачі. Упевнене у своїй перемозі вороже військо, мабуть, і подумати не могло, що вже наступного дня на станції Крути (за 130 кілометрів від Києва) їхнім намірам завадять українські сміливці, яких було тільки трохи більше п’яти сотень – вояки, студенти й прості юнаки під командуванням Аверкія Гончаренка зупинили ворожу навалу, маючи на озброєнні тільки 16 кулеметів і гармату. Хлопці, більшість з яких не мала жодної військової підготовки, не побоялися вступити у бій, розуміючи, що, ймовірніше за все, вони загинуть.
Що дуже допомогло нашим сміливцям, це їхні позиції – вони були більш вигідними, ніж у ворога, тож завдяки неймовірній відвазі та більш зручним  позиціям українці знищили близько трьох сотень більшовиків. Бій під Крутами тривав понад 5 годин, та зрештою значна перевага ворога у кількості змусила наших хлопців відступити. Однак на шляху до відступу українці підривали залізничні колії й мости, завдяки чому наступ ворога вдалося стримати на чотири дні.

Їх тридцять душ було — хлоп’яток,

Немов спартанці з давнини.

Дали державності початок

Землі вкраїнської сини. 

На смерть стояли за державу,

За честь і гідність земляків.

За наш народ, за нашу славу

І за своїх також батьків. 

Герої Крут, сучасності спартанці,

Титани вічності — назвали люди їх.

Неволі більшовицької повстанці

Нав’язувань не розуміли нічиїх. 

Їх було тридцять... зовсім молодих,

 Ще соколят, яким би жити й жити.

 В переконаннях у своїх твердих,

Загинули, щоб Україну захистити. 

Сергій Ущапівський

27 студентів, котрі брали участь у тому бою, заблукали у темряві й потрапили в полон. Вороги їх катували, а потім стратили. За різними оцінками експертів, у бою під Крутами загинули від 70 до 100 молодих українців. 
Для УНР загиблі студенти одразу ж стали героями. А тепер вони є героями для всіх нас. Героями, які пішли на самопожертву заради незалежності України, так само як зраз готові йти на самопожертву і наші захисники.

 

ГОЛОКОСТ:ЗАСВІДЧЕНИЙ ЗЛОЧИН

(день історичної правди)

           27 січня оголошено Генеральною Асамблеєю ООН Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту. Мета Дня – згадати шість мільйонів євреїв, убитих нацистами під час Другої світової війни, та мільйони інших жертв нацистських переслідувань. Оскільки ми є свідками тривожного зростання антисемітизму в усьому світі, для нас як ніколи важливо визнати важливі уроки історії Голокосту, вшановуючи пам’ять тих, хто загинув, і вшановуючи тих, хто вижив.

           Єврейське населення Європи в 1930-х роках налічувало дев'ять мільйонів. На момент закінчення Другої світової війни 1945 року було вбито шість мільйонів європейських євреїв. Багато з них були перетворені на попіл у спорудах, побудованих гітлерівським режимом для знищення єврейського народу. Нацисти називали вбивство євреїв «остаточним розв’язанням єврейського питання».
 Є багато складних запитань, пов’язаних з Голокостом.
 Чи було систематичне вбивство євреїв у таких страшних масштабах аномалією історії, чи це був найгірший прояв ненависті, який назрівав століттями?
 Чому багато простих європейців співпрацювали з гітлерівською програмою переслідування євреїв (активно чи пасивно) і чому порівняно небагато чинили опір?
 Як стало можливим, щоб таке високоосвічене й культурне «християнське» суспільство, як німці 1930-х років, могло породити таке зло?
 Однозначних відповідей на ці запитання немає, але замислюватися про них украй важливо, адже активне осмислення трагедії Голокосту та дискусії про неї допоможуть зберегти пам’ять про цю трагедію та не допустити у майбутньому подібних актів геноциду. Щоправда, це стосується тільки цивілізованого суспільства, а як ми бачимо, є у сучасному світі частина населення нашої планети, яку цивілізованою назвати не можна, і ця частина населення, на жаль, повторює страшні злочини минулого…
 
Тож пам'ятаймо минуле та шануймо пам'ять усіх жертв Геноциду.

 

ЛІТЕРАТУРНИМ ГУРМАНАМ

бібліофреш

     Останні кілька років ми переживаємо важкі часи – пандемія, потім війна – усе це випробовує нас на міцність, і цілком нормально, що кожен з нас інколи може відчувати сум і відчай. Однак навіть тоді, коли здається, що надію втрачено, ми не повинні здаватися і припиняти боротьбу – боротьбу зі злом, зі своїми страхами, боротьбу за життя і за власне щастя. Багато людей віддали життя і багато людей зараз продовжують битися за те, щоб ми мали майбутнє, тож ми просто не маємо права занепадати духом. Коли відчуваєте, що не можете впоратися з поганими емоціями, оточіть себе словами, зображеннями, піснями, будь-чим, що надихає вас і нагадує, що за все це варто боротися. Можливо, десять цитат із популярних книг, наведених у цьому дописі, допоможуть вам почуватися краще й більш оптимістично.

 1. Віктор Гюго «Знедолені»
 «Навіть  найтемніша ніч закінчиться і сонце зійде знов» 
2. Джейн Остен «Доводи розсудку»
 «Я не думаю про всі страждання. Я думаю про красу, яка все ще залишається.»
3. Гаррієт Бічер-Стоу «Хатина дядька Тома»
«Як найдовша дорога має свій кінець, так і найтемніша ніч поступається світанку.» 
4.Кассандра Клер «Місто попелу»
«Цей світ не такий вже й поганий, доки в ньому є кава.» 
5. Анна Франк «Щоденник Анни Франк»
«Як чудово, що не потрібно чекати ні хвилини, щоб почати робити світ кращим.»
6. Луїза Мей Олкотт «Маленькі жінки»
 «Утішся, дорога душе! Завжди є світло за хмарами.» 
7. Нельсон Мандела «Довгий шлях до свободи»
«Я переконаний оптиміст. Від природи у мене це або позначається виховання, не можу сказати. Бути оптимістом – значить дивитися в бік сонця і рухатися вперед. Бувало багато темних часів, коли моя віра в людство випробовувалася на міцність, але я не впадав у відчай. Бо це шлях до поразки і смерті.» 
8.Герман Мелвілл «Мобі Дік»
«Не знаю до пуття, що нас чекає, але хай там хоч що станеться, а я його зустріну сміючись.» 
9. Решат Нурі Гюнтекін «Листопад»
«Хіба не приємно думати, що завтра буде новий день, у якому ми ще не скоїли помилок?» 
10. Оскар Уайльд «Віяло леді Віндермір»
«Всі ми в стічній канаві, але деякі з нас дивляться на зірки»

Бажаючих ближче ознайомитися з цими книгами – запрошую до Ставківської бібліотеки!

 

СОБОРНІЙ УКРАЇНІ СЛАВА НИНІ І ПОВІК

                   ( до Дня Соборності України)

Велична і свята, моя ти Україно,

Лише тобі карать нас і судить.

Нам берегти тебе, Соборну і єдину,

І нам твою історію творить!

                                                                                                                              (з просторів інтернету)

Щороку 22 січня українці всього світу відзначають День Соборності та Свободи України, вшановуючи світлу пам’ять про українських патріотів, що протягом віків боролися за свободу та соборність Української держави.

У січні 1918 року була проголошена Українська Народна Республіка, а на територіях, що входили до Австро-Угорської імперії, була заснована Західноукраїнська Народна Республіка. У грудні 1918 року лідери обох держав в українському місті Фастові підписали акт об’єднання українських земель.

22 січня 1919 року цей договір, що увійшов у історію як «Акт злуки», був обнародуваний у Києві на Софійській площі.

Це державне свято символізує єдність всіх українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та незалежність, акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою суверенну державу.

 День Соборності України - традиції свята

Головна традиція в День Соборності - це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність. Історія цієї традиції починається в 1990 році - тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцінками, участь в акції взяли близько трьох мільйонів чоловік. 

Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України. У Києві 22 січня таким чином "з'єднують" два береги Дніпра - лівий і правий, символізуючи об'єднання Сходу і Заходу України

До Дня Соборності України у Ставківській сільській бібліотеці організована історична виставка "Соборній Україні слава нині і повік". На ній представлена література, що висвітлює найважливіші події в історії України .Користувачі бібліотеки мають змогу ознайомитись з початками їдеї соборності, як відбулася  підготовка та проголошення Акту Злуки.

Гасло до відзначення Дня Соборності України в цьому році : «Наша єдність – наша зброя». 

Спільно ми сила, а наша єдність – ключ до успіху та процвітання.