Крути -наша пам`ять, наша історія

       (інформаційний дайджест)

 29 січня відзначаємо пам'ятну дату боротьби за незалежність України – День пам’яті Героїв Крут. 
           Завдяки подвигу героїв, які взяли участь у бою під Крутами, уряд УНР отримав дорогоцінний час для підписання 9 лютого Берестейського договору з країнами Четвертного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Туреччиною та Болгарією). УНР тоді визнали самостійною державою, а її армія отримала підтримку німецької й австро-угорської армій у боротьбі з більшовиками. Ця подія означала міжнародне визнання незалежності України.

То хто ж вони, герої Крут?
Від початку 1918 року більшовицька росія розпочала загальний наступ на Україну і за півмісяця захопила майже все Лівобережжя. Але головною метою загарбників було захоплення Києва. 28 січня 1918 р. величезне більшовицьке військо, що налічувало близько чотирьох тисяч військових, озброївшись артилерією та маючи бронепоїзд, були вже у Бахмачі. Упевнене у своїй перемозі вороже військо, мабуть, і подумати не могло, що вже наступного дня на станції Крути (за 130 кілометрів від Києва) їхнім намірам завадять українські сміливці, яких було тільки трохи більше п’яти сотень – вояки, студенти й прості юнаки під командуванням Аверкія Гончаренка зупинили ворожу навалу, маючи на озброєнні тільки 16 кулеметів і гармату. Хлопці, більшість з яких не мала жодної військової підготовки, не побоялися вступити у бій, розуміючи, що, ймовірніше за все, вони загинуть.
Що дуже допомогло нашим сміливцям, це їхні позиції – вони були більш вигідними, ніж у ворога, тож завдяки неймовірній відвазі та більш зручним  позиціям українці знищили близько трьох сотень більшовиків. Бій під Крутами тривав понад 5 годин, та зрештою значна перевага ворога у кількості змусила наших хлопців відступити. Однак на шляху до відступу українці підривали залізничні колії й мости, завдяки чому наступ ворога вдалося стримати на чотири дні.

Їх тридцять душ було — хлоп’яток,

Немов спартанці з давнини.

Дали державності початок

Землі вкраїнської сини. 

На смерть стояли за державу,

За честь і гідність земляків.

За наш народ, за нашу славу

І за своїх також батьків. 

Герої Крут, сучасності спартанці,

Титани вічності — назвали люди їх.

Неволі більшовицької повстанці

Нав’язувань не розуміли нічиїх. 

Їх було тридцять... зовсім молодих,

 Ще соколят, яким би жити й жити.

 В переконаннях у своїх твердих,

Загинули, щоб Україну захистити. 

Сергій Ущапівський

27 студентів, котрі брали участь у тому бою, заблукали у темряві й потрапили в полон. Вороги їх катували, а потім стратили. За різними оцінками експертів, у бою під Крутами загинули від 70 до 100 молодих українців. 
Для УНР загиблі студенти одразу ж стали героями. А тепер вони є героями для всіх нас. Героями, які пішли на самопожертву заради незалежності України, так само як зраз готові йти на самопожертву і наші захисники.