«Микола Гоголь – нащадок гетьманів»

( 215 річчя від дня народження М. В. Гоголя, письменника , драматурга, критика)

літературний експрес

  Моє серце завжди належатиме священним місцям моєї батьківщини

М.В.Гоголь

                Микола Гоголь народився у багатодітній родині 1 квітня 1809 року у Великих Сорочинцях. Мати письменника Марія Іванівна вийшла заміж за майже удвічі старшого Василя Гоголя-Яновського. На той момент їй було 14 років. Вона була набожною людиною. Літератори вважають, що саме через це Микола Гоголь став віруючим та наділяв свою творчість фантастикою та містицизмом. Він був третьою дитиною із дванадцяти. Двоє дітей до нього народилися мертвими. Ще під час вагітності мати пообіцяла: якщо народиться син, назвати його Миколою – на честь святого. За словами сестри письменника Ольги, її брат "любив згадувати про те, чому його назвали Миколою". Гоголь ніколи не був одружений. 

        Батько майбутнього письменника походив зі старовинного українського козацького роду – був нащадком відомого козака Остапа Гоголя – гетьмана Правобережної України кінця XVII століття. Він помер, коли Миколі виповнилося 15 років.

        Слід зазначити, що в сім`ї Гоголя всі розмовляли рідною українською мовою! Україна була для нього не лише місцем ,де він народився, а і джерелом натхнення ,втілення природного і вільного життя .

         А ще Микола Васильович любив готувати. Часто пригощав друзів галушками та варениками. Крім того, варив напій із козячого молока з додаванням рому, який називав гоголем- моґелем. 

        Гоголь писав свої твори переважно стоячи. А спав — лише сидячи. Зріст Миколи Васильовича був 160 см. Він бував за кордоном — у Німеччині, Швейцарії, Франції, Італії, та одного разу навіть здійснив паломницьку подорож до Єрусалиму.

        Гоголь соромився свого носа, і навіть художників просив згладжувати на картинах цей недолік зовнішності. Тому на всіх портретах письменника ніс виглядає по-різному. Можливо, одна з петербурзьких повістей Гоголя не випадково названа "Ніс". Взагалі, він був дуже сором’язливим: якщо в компанії з’являвся незнайомець письменник хутко зникав із кімнати.

        У Гоголя було багато фобій: він боявся грози і знепритомніти, бути похованим заживо і смерті. Через це Микола Гоголь міг частину ночі проводити на дивані, не лягаючи у ліжко. За сім років до смерті Гоголь попереджав, щоб його поховали тільки у випадку явних ознак розкладання тіла. У своєму заповіті він написав: "... тіла мого не ховати до тих пір, поки не з'являться явні ознаки розкладання. Це стало причиною містичних припущень. Слух про нібито страшну смерть письменника, якого поховали живцем, виявився настільки живучим, що досі багато хто вважає його правдивим фактом. Однак, через 79 років після смерті письменника, могилу Гоголя розкрили для перенесення останків. Кажуть, що в його труні був виявлений скелет із повернутим набік черепом. Ці чутки і створили впевненість у тому, що Микола Васильович помер страшною смертю під землею. За спогадами скульптора Миколи Рамазанова, який знімав посмертну маску письменника, на обличчі покійного явно було видно посмертні зміни та початок процесу розкладання тканин. Це і спростовує версію про літургічний сон. Серед причин смерті Миколи Гоголя – добровільне позбавлення себе їжі. Письменник помер 21 лютого 1852 року. Йому було 42 роки.

        Микола Васильович Гоголь залишив у спадок прийдешнім поколінням  оповитий повір’ями та легендами поетичний образ України. Він розкриває у своїх творах: українські звичаї і традиції, козацтво, фольклор. У відомій повісті «Тарас Бульба» яскраво виступає тема козацтва. У цьому творі Україна постає через майже стереотипний образ сильних та мужніх воїнів, що до останнього подиху та каплі крові захищають свою землю від чужинців. Безкрайнім українським степом їдуть три вершники. Це Тарас Бульба із синами, їдуть вони до славного Запорожжя. У ньому живуть "горді і міцні, як леви, воїни", що хоробро захищали свої землі від іноземних загарбників. Який гарний степ, яким вони їдуть! Сильно й ніжно любить і цей степ, і всю прекрасну свою батьківщину Тарас Бульба. Немає нічого для нього святішого за бойове товариство, рідну українську землю. І тече по цій землі велика ріка. Дніпро в Гоголя — уособлення величі його батьківщини, його України...   

      На Полтавщині створено національний музей-заповідник Миколи Гоголя . У 1929 році був заснований Великосорочинський літературно-меморіальний музей Миколи Васильовича Гоголя.

    До 215-ї річниці від дня народження відомого письменника-мислителя у бібліотеці діє  виставка  вшанування "Микола Гоголь- нащадок гетьманів ", на якій представлені видання Миколи Гоголя та література про життя і творчість визнаного класика української літератури першої половини ХІХ століття.