Майстер парадоксів - Оскар Вайльд

                                 (170 років від дня народження 1854-1900)

                                                   літературний портрет

       Оскар Вайлд - видатний англійський письменник і критик, глава англійського ес­тетизму, відомий парадаксоліст.
       Народився О. Вайлд (Оскар Фінгал О’Флаєрті Вїлс) 16 жовтня 1854 році у Дубліні (Ірландія). Син видатного ірландського хірурга, удостоєного титулу баронета. Мати Оскара Вайлда була поетесою. Тому атмосфера її літературного салону, в яко­му проминули юні роки майбутнього письменника, спра­вили на нього певний вплив.
       У 1874 році юний Вайлд став студентом Оксфордського університету, куди він потрапив завдяки винятковій еру­диції у сфері античної поезії. Там він познайомився з есте­тикою Д.Рескіна і У.Пейтера. Після закінчення університету (1878) він зробив турне по Америці, читаючи лекції про мистецтво і сучасну англійську літературу. Повернув­ся письменник до Лондона, збагачений новими враження­ми, зустрічами із знаменитими американськими письмен­никами — В.Вітменом, Марком Твеном, Г.Лонгфелло.
Свої художньо-естетичні переконання, свій символ віри Вайлд виразив у книзі “Задуми”. Вона була видана у 1891 році і до неї увійшли трактати, написані раніше: “Істина ма­сок”, “Занепад мистецтва брехні”, “Критик як художник”. У цій книзі — уже сформований естетизм Вайлда, що ґрунтується на парадоксальному утвердженні вищості мистецтва над дійсністю.
Початком творчих пошуків Оскара став вихід поетичної збірки “Вірші” (1881). Ранні його вірші позначені впливом імпресіонізму, в них виражені безпосередні враження.
Першим значним досягненням Вайлда-письменника стала книга “Щасливий Принц та інші казки” (1888), після якої з’явилася друга збірка казок “Гранатова хатина” (1891). Казки Вайлда під­креслено літературні, а деколи навіть сентиментальні, але вони захищають мораль шляхетних і чесних людей. У цьому ж році виходить і збірка оповідань “Злочин лорда Артура Севіля” та роман “Портрет Доріана Грея”. Бажаної слави письменнику вони не принесли. Тільки 1892 — 1895 роки стали для Вайлда роками бурхливого тріумфу. Одна за одною з’являються на сцені його п’єси “Віяло леді Віндермір” (1893), “Жінка, не варта ува­ги”, “Ідеальний чоловік” та “Як важливо бути поважним” (1895), і до письменника приходить і слава, і багатство. Вайлд своїми п’єсами відродив мистецтво англійської комедії, повернувши їй національний колорит. Оскар Вайлд справедливо вважається одним з найяскравіших та найталановитіших письменників другої половини ХІХ століття. Він прожив недовге, але дуже насичене і яскраве життя. Його внесок до скарбниці світової літератури і культури неможливо переоцінити.

      У видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» вийшов роман «Портрет Доріана Ґрея» — це єдиний роман Оскара Вайлда, який побачив світ у 1888 році і навіки уславив ім'я письменника. Він став вершиною проповідуваного Оскаром Вайлдом естетизму і водночас великої мистецької сили заперечення декадентських крайнощів цієї концепції. Це один із найпарадоксальніших романів модернізму. За словами самого письменника, «справжня мораль цього твору полягає в тому, що всяке надуживання, так само, як і самозречення, тягне за собою покару». Моральний злочин призводить до колапсу естетики. Ще один і, можливо, найголовніший урок цього роману полягає в тому, що людина не може надміру загравати ані з мистецтвом, ані з життям.

             Одразу після першої публікації роман «Портрет Доріана Ґрея» приніс авторові багато неслави і страждань: скандал, процес, сyд і дворічне yв'язнeння. Пʼєси Вайлда після увʼязнeння автора зникли зі сцени, з книжок його влаштовано аутодафе, згадувати його імʼя в аристократичних салонах Лондона на довгі літа стало ознакою поганого тону. А по виході з yвʼязнення письменник змушений був піти на добровільне вигнання і оселитись у Франції під вигаданим імʼям, теpпіти скруту матеріальну і ще більшу — духовну, адже друзів у нього майже не зосталося, та ще й здоровʼя почало підупадати. Його дружина була вимушена змінити прізвище на Голланд — під цим прізвищем у подальшому й жили усі його нащадки.

30 листопада 1900 року у паризькому готелі свого давнього друга Оскар Вайлд помер.