Я
не
тому
письменник
українського
народу, що
вмію
писати.
Я
тому
письменник, що
відчуваю
обов’язок
перед
народом.
Улас Олексійович
Самчук народився 20 лютого 1905 року в селі Дермань Волинської губернії, в заможній селянській родині. В дитинстві
навчався в чотирикласовій вищепочатковій школі, а згодом у Кременецькій
українській приватній гімназії імені Івана Стешенка. Перед
самим закінченням гімназії Уласа Самчука покликали до польського війська з
якого він дезертував та подався до Ваймарської Німеччини, де працював наймитом
в одного міщанина. В 1929-1941 poках Улас навчався в Укpaїнcькoму вiльнoму
унiвepcитeтi у Пpaзi, oднaк жoднoї ocвiти нe мiг зaкiнчити чepeз вoєннi події.
Пoпpи цe письменник овoлoдiв п’ятьма мoвaми.
У 1941 році в складі однієї з похідних груп ОУН Улас Самчук побував на Волині і
в той же час почав працювати в м.Рівне редактором газети. Тиpaж piвнeнcькoї
гaзeти «Вoлинь» пiд йoгo кepiвництвoм cягaв 60 тиcяч пpимipникiв у нeпpocтиx
1941-1942 poкax. Однак за критику політики фашистів в 1943 році був
арештований. Після виходу з тюрми Улас Самчук багато подорожував Україною,
близько познайомився з реаліями тогочасного життя окупованого Києва. Саме
спогади письменника про той період, про зустріч з Оленою Телігою, про київське
патріотичне підпілля знайшли своє відображення в романі "Чого не гоїть
огонь", основним матеріалом для якого послужив збройний опір УПА спочатку
німецьким, а потім радянським військам. У цьому творі Улас Самчук намагався
осмислити місце та роль українців у глобальному світі, показати глибину
української душі, яку в епоху великих потрясінь випробовували на міцність та у
різний спосіб два тоталітарні режими.
Осмислюючи події далеко від України, автору не вдалося приховати ностальгію за
рідним домом. Найвидатніший твір Самчука — трилогія «Волинь», де виведений
збірний образ української молодої людини кінця 1920-х — початку 1930-х років,
що прагне знайти місце України у світі й шляхи її національно-культурного і
державного становлення. Роман «Волинь» приніс 32-річному письменнику світову
славу.
Саме за трилогію "Волинь" українська еміграція пропонувала включити
письменника в список претендентів на отримання Нобелівської премії з
літератури. В силу цілого ряду причин, в числі яких відсутність у літератора
паспорта та грошей на переклад, Самчук не був включений до переліку кандидатів.
У романі «Марія» (1934) відтворена трагедія голодомору на центральних і
східноукраїнських землях 1932–1933 років, у романі «Гори говорять» (1934) —
боротьба гуцулів з угорцями на Закарпатті.
9 липня 1987 року Улас Самчук помер та був похований на кладовищі Святого
Володимира в канадському місті Оквілл.
До уваги користувачів бібліотеки виставка-перегляд "Улас Самчук- Гомер XX століття ".
Немає коментарів:
Дописати коментар