«Вистояли – переможемо!»

(до дня початку російської агресії проти України)

віртуальний спогад

24 лютого 2024 року минає два роки з дня повномасштабного вторгнення росії в Україну.

24 лютого виповнюється 731 день від початку злочинного повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку москва розпочала проти України 10 років тому з окупації Криму у 2014 році.

Два роки тому, 24 лютого 2022 року, світ прокинувся від жахливої ​​новини – росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну.

Згадаємо хронологію подій 24.02.2022 р.:

00:01: В Україні почав діяти надзвичайний стан.

01:50: В. Зеленський ініціював телефонну розмову з Путіним, але той не відповів.

03:30–03:59 ранку: перші російські дрг намагаються увійти на територію України. Чергові наряди Держприкордонслужби вступають з ними в бій. За дрг йдуть регулярні підрозділи ЗС рф, активні бої йдуть в районах н/п Зоринівка на Луганщині, а також на КПП «Каланчак» на адмінкордоні з тимчасово окупованим Кримом.

04:50 ранку: російський диктатор володимир путін випустив звернення до росіян із заявою про початок «спеціальної військової операції в Україні».

05:00 ранку: рано вранці російські війська атакують Україну по всій лінії кордону – в Луганській, Сумській, Харківській, Чернігівській та Житомирській областях, із боку тимчасово окупованого Криму, на Донбасі, а також заходять з боку Білорусі на Київ і Київську область. Ракетних ударів завдано по Харкову, Одесі, Києву, Житомиру, Броварах, Херсону, Миколаєву, Дніпру та Запоріжжю, випущено понад 150 ракет.

06:10: Президент України Володимир Зеленський скликає термінове засідання Ради національної безпеки та оборони.

Близько 07:00 ранку: Зеленський виступає зі зверненням до українського народу:

  «Сьогодні від вас, від кожного з вас вимагається спокій. По можливості залишайтеся вдома. Ми працюємо, армія працює, працює весь сектор безпеки України. На зв'язку з вами буду постійно я, РНБО, Кабінет міністрів України ... Без паніки! Ми сильні, ми готові до всього. Ми переможемо всіх. Тому що ми – це Україна. Слава Україні!» – заявив він .

         Цей день став чорною датою в історії нашої країни, днем, коли мирне життя українців було жорстоко зруйноване, день, коли ми згадуємо тисячі загиблих, тисячі поранених, мільйони людей, які змушені були залишити свої домівки, день, коли ми дякуємо нашим захисникам і захисницям, які ціною власного життя боронять нашу землю, день, коли ми віримо, що Україна обов’язково переможе у цій жорстокій війні.

Війна у всіх однаково болить.
На повну силу, аж до ломоти!
Не передати ту тужливу мить,
Як бачиш ті повалені мости.

На місці парку — згарище руїн,
Порожні вулиці, обпалені дерева,
Іконостас стоїть в церкві без стін.
Снує над містом очманіле мрево.

Увесь добробут і інфраструктура ,
Що було цінне серцю і душі,
Фонтани і історія, й культура —
Залишилась лиш пам’ять і вірші.

Відповісте за всі пролииті сльози,
Ми в одязі спимо десятий день,
Не треба нас “спасати” від загрози,
Від обстрілів почалася мігрень.

А найболючіше — зруйновані будинки,
Скалічені і забрані життя,
На Суднім дні заплатите за вчинки,
І вам не допоможе каяття…

Мар’яна Данилюк

 Ми подолаєм тебе, враже, рідним словом!

 

 21 лютого відзначається Міжнародний день рідної мови.

Українська мова – одне з найцінніших надбань, яке залишили нам наші пращури.

В історії української мови були доволі складні часи – її забороняли, викорінювали з побуту, культурного та політичного життя. Попри всі складнощі український народ зміг зберегти квітучу мову, якою розмовляють понад 45 мільйонів людей по всьому світу.

Мова це не просто засіб комунікації з людьми навколо нас, мова – це частина нашої особистості, рідна мова – це історична пам'ять народу, надбання, що поєднує минулі покоління з майбутніми, це наша мудрість, це частина нашої духовності, наша гордість. Рідна мова не просто єднає народ, вона його захищає.

Міжнародний день рідної мови – свято, яке нагадує про право кожного розмовляти рідною мовою у своїй країні.

Українці це знову виборюють зі зброєю в руках. За українську мову, національну ідентичність та право бути господарями на своїй землі гинуть кращі сини та доньки країни.

Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

 

«України обпалений цвіт»

(до дня Героїв Небесної Сотні)

хронометр пам`яті

       20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні. Їх - 107. Героями Небесної Сотні стали люди різні за віком, статтю, освітою, релігійними й навіть політичними переконаннями. Усіх їх об' єднала мрія жити у демократичній європейській країні, бути господарями на своїй землі. Найстаршому Герою виповнилося 82 роки, а наймолодшому - лише 17. На 20 лютого припадає пік розстрілів Героїв Небесної Сотні у центрі Києва. Саме тому ми цього дня вшановуємо усіх полеглих за свободу, незалежність та європейський шлях розвитку.

День Героїв Небесної Сотні покликаний увічнити людську, громадянську і національну відвагу та самовідданість, силу духу і стійкість громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідно вшанувати подвиг загиблих за ідеали демократії, права і свободи людини, європейське майбутнє України.

Небесна Сотня  стала для всієї України не лише символом жертовності, героїзму та патріотизму, а й прикладом та джерелом натхнення для наших воїнів ,які гідно захищають територіальну цілісність України на сході, утверджуючи наше право бути Українцем.

Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановується під гаслом "Вдячні за свободу!"

 

«Наша сила – в єдності»

16 лютого в Україні відзначають День Єднання. Це державне свято, яке почали проводити з 2022 року згідно з Указом Президента України.

Ідея Дня Єднання виникла на початку лютого 2022 року, коли з’явилася інформація про те, що саме 16 лютого росія може здійснити повномасштабне вторгнення в Україну. У цей день українців закликали підняти державні прапори на будинках і спорудах.

День Єднання - молоде свято, цього року ми святкуємо його лише втретє. У нього немає сформованих роками традицій, але в умовах війни воно набуло особливого сенсу - показати усьому світові, що ми сьогодні - як ніколи єдині та попри все будемо відстоювати свою незалежність і своє майбутнє.

Майже два роки війни довели це твердження. Коли ми об'єднані одною спільною метою, ми нездоланні! Тож, нехай ця дата нам вкотре нагадає, що ми маємо й надалі підтримувати один одного й лише разом йти до перемоги.

Цього дня в українських містах і селищах піднімають державний прапор і виконують гімн. Приєднатися до святкування можна, одягнувши вишиванку, прикріпивши синьо-жовту стрічку або ж підтримати донатом тих, хто зараз бореться за нашу свободу та мир на фронті.

Наша єдність має залишитись міцним ланцюгом, який захищає та оберігає всіх нас і Україну не тільки в цей день, а й на віки. Тільки разом ми сильні, бо наша сила – у єдності.

Ставківська сільська бібліотека приєдналася до фоточеленджу "Єднаймося задля Перемоги!"

 

Акція

«  Подаруй бібліотеці українську книгу»

        14 лютого -Міжнародний день дарування книг. Це добровільна ініціатива започаткована у 2012 році американкою Еммі Бродмур ,спрямована на підвищення  інтересу та доступу до книг і бібліотек.

        З давніх-давен скарбницею духовного багатства, що поєднує минуле, сучасне і майбутнє, є книга.  Вона здатна змінити життя, бути кращим другом і наставником. Тож недарма в народі кажуть, що людина перестає мислити, коли перестає читати. Пам’ятки людської думки накопичувалися саме в бібліотеці упродовж багатьох століть.

            Вже не перший рік  Ставківська бібліотека  проводить постійну доброчинну  акцію   «  Подаруй бібліотеці  українську книгу». В кожного з нас вдома є книги, які ми вже прочитали і можемо поділитись ними з іншими людьми, які захоплюються читанням. Здавалось би важко в наш час достукатись до людських сердець, та дуже приємно, що серед наших читачів так багато небайдужих людей, які знаходять можливість відгукнутись на заклик про допомогу. Передати книгу в дар бібліотеці-значить подарувати книзі друге життя і справжнє задоволення багатьом читачам на довгі роки. Багато користувачів нашої бібліотеки приносять чимало цікавої, потрібної літератури. Робимо добро — і на душі стає тепло і приємно.