«Невичерпне джерело творчості»

Виставка ювілей

     Іван Багряний (справжнє ім'я — Іван Павлович Лозов’ягін; 1906–1963) — одна з найяскравіших і найдраматичніших постатей української літератури XX століття. Його життя — це готовий сюжет для пригодницького фільму, а творчість — маніфест незламності людського духу.

  Кредо життя: «Людина — це найвища цінність». Попри всі тортури та переслідування, Багряний вірив у гідність і свободу людини.

    Основні жанри: Роман, повість, поезія, публіцистика, політична есеїстика.

Найвідоміші твори: Романи «Тигролови», «Сад Гетсиманський», «Огненне коло», памфлет «Чому я не хочу вертатись до СРСР?».

 Цікаві факти :

Майстер втечі та виживання: На початку 1930-х років за свої «контрреволюційні» вірші був заарештований НКВС та засланий на Далекий Схід. Звідти він утік, переховувався, але був знову схоплений. Досвід тайги та таборів пізніше став основою для його шедеврів.

Багатогранний талант: Багряний був не лише письменником, а й проілюстрував чимало власних книжок, мав хист маляра, працював журналістом і редактором.

Герой, який підкорив світ: Його пригодницький роман «Тигролови» (початкова назва — «Звіролови») перекладено багатьма європейськими мовами. Це історія про українця Григорія Многогрішного, який вистрибує із «ешелону смерті» в сибірській тайзі й не лише виживає, а й знаходить кохання та перемагає ворогів.

«Сад Гетсиманський» проти тоталітаризму: Це один із перших у світовій літературі романів про пекло радянських концтаборів і допитів (написаний раніше за «Архіпелаг ГУЛАГ» Олександра Солженіцина).

 Головна цитата:

«Ліпше битись біжучи, ніж жити гниючи».

(з роману «Тигролови»)

    Твори Івана Багряного читаються на одному подиху — у них є динамічний сюжет, екшн, психологізм і надзвичайний патріотичний заряд. Вони дають відповідь на питання, звідки в українців береться сила чинити опір навіть найжорстокішим тоталітарним режимам.Його книги не втрачають своєї актуальності й продовжують відкриватися читачам різного віку.